Росія скорочує видобуток нафти до рівня 2009 року: що це означає

Російський уряд суттєво погіршив прогнозні оцінки видобутку нафти на 2026–2029 роки. Згідно з проєктом документа, показники знижені на 16–20 мільйонів тонн порівняно з травневими розрахунками. Цьогоріч очікується падіння до 494,2 мільйона тонн, що стане мінімумом із 2009 року.

Віцепрем'єр РФ Олександр Новак на економічному форумі у Владивостоці назвав скорочення «частковим» і тимчасовим. За його словами, причина — позапланова зупинка нафтопереробних заводів на технічне обслуговування. Після завершення робіт видобуток, як очікується, повернеться до зростання.

Однак факти свідчать про системніші проблеми. Українські атаки продовжують виводити з ладу російські НПЗ. Зокрема, у серпні повністю зупинив переробку Киришський завод у Ленінградській області.

Новак також прокоментував ситуацію в ОПЕК+, назвавши труднощі альянсу «локальним викликом» на тлі проблем із постачанням через Ормузьку протоку. Втім, статистика показує: у липні на країни ОПЕК+ припадало близько 40% світового видобутку нафти, тоді як до ескалації на Близькому Сході ця частка перевищувала 48%.

«Роль ОПЕК залишається значною, оскільки країни-члени мають дуже великі обсяги видобутку та забезпечують суттєву частку світового експорту. Тому організація, безумовно, й надалі матиме значний вплив на глобальні ринки», — додав російський посадовець.

Окремо Росія втрачає позиції в Південній Америці: за новою угодою адміністрації Дональда Трампа частина венесуельських родовищ перейде під контроль американської сторони.

Для водіїв це означає потенційну турбулентність на світових ринках пального. Падіння російського видобутку може вплинути на глобальні ціни нафти, а отже — на вартість бензину та дизеля на українських АЗС. Якщо ОПЕК+ не компенсує скорочення, дефіцит пропозиції може підштовхнути ціни вгору. Водночас надлишок нафти, якщо альянс наростить видобуток, здатен дещо стабілізувати ситуацію. Стежити за розвитком подій варто тим, хто планує великі витрати на пальне.