ОВДП чи депозит: що вигідніше для пасивного доходу у 2026 році

Українці, які шукають способи пасивного заробітку, мають кілька базових варіантів: облігації внутрішньої державної позики, банківські депозити, нерухомість та фондовий ринок. Кожен з них має власні умови дохідності, рівень ризику та поріг входу.

ОВДП випускає держава, придбати їх можна через банки, брокерів або застосунок «Дія». Інвестору не потрібно керувати бізнесом чи об'єктом нерухомості — дохід формується за умовами конкретного випуску, а після погашення повертається номінальна вартість. За даними Міністерства фінансів, середньозважена дохідність гривневих ОВДП у січні 2026 року становила 16,47% річних. Втім, показники різних випусків відрізняються, тому перед купівлею варто перевіряти умови конкретного аукціону.

Банківський депозит виглядає простіше для новачка: достатньо обрати банк, суму і строк. Але важливо враховувати оподаткування. Національний банк нагадує: дохід фізособи від депозиту оподатковується за ставкою 23% (18% ПДФО та 5% військового збору). Тобто депозит із номінальними 15% річних після сплати податків дасть менше. НБУ також фіксує зростання вкладень населення у строкові гривневі депозити — з початку 2026 року їхній обсяг зріс майже на 10%.

Нерухомість залишається традиційним способом отримання орендного доходу, однак потребує значного стартового капіталу. Крім ціни об'єкта, слід закладати витрати на ремонт, меблі, податки та можливі періоди простою. Приклад: квартира за 2 мільйони гривень, що здається за 15 тисяч на місяць, номінально приносить 180 тисяч на рік (9% від вартості). Але після всіх витрат фактична дохідність буде нижчою.

Акції та ETF дають змогу стартувати з невеликою сумою без купівлі дорогих активів, проте котирування суттєво коливаються, тому такий інструмент розрахований на довгострокову перспективу. Ключова ставка НБУ після рішення від 30 липня 2026 року становить 15,5%, що впливає на умови банківських продуктів.

Універсального рішення не існує. ОВДП підходять для відносно передбачуваного доходу, депозити — для простоти, нерухомість — для створення довгострокового активу, а фондовий ринок — для потенційного зростання капіталу. Перед вкладенням варто визначити суму, строк, протягом якого гроші не знадобляться, та рівень ризику, який ви готові прийняти. Саме ці параметри мають визначати структуру портфеля, а не обіцянка максимального відсотка.