Український автопром: 14 375 реєстрацій за пів року, але ринок далекий від довоєнного

Категорія «українське походження» охоплює різні формати виробництва: від великовузлового складання серійних моделей до створення кузовів на імпортних шасі, переобладнання фургонів і випуску власних причепів. Ключове питання — де саме створюється локальна цінність: у збірці, конструкції, надбудові чи інтеграції обладнання.

Основний драйвер зростання — причепи. Їх зареєстрували майже 11 767 одиниць, що становить 82% від загальної кількості. Друге місце посідають вантажівки: 1191 реєстрація, що на 7,1% більше, ніж минулого року. Якщо до повномасштабної війни основою для українських надбудов були білоруські MAZ та російські KamAZ, то тепер їх замінили західні бренди — Renault, MAN, Volvo, Scania, Mercedes-Benz, Ford, а також азійські Dongfeng, Sinotruk та Isuzu.

Легкові автомобілі — 947 реєстрацій, і 60% з них припадає на завод «Єврокар», який випускає Skoda Karoq (571 одиниця). Автобуси від «Еталону», ZAZ та «Богдан»/«Атаман» — 302 реєстрації, напівпричепи — 167, мотоцикли — лише 2.

Частка української техніки в сегменті нових причепів сягає 99,2%, автобусів — 70,6%, напівпричепів — 28,3%, вантажівок — 21,3%, легкових авто — лише 2,9%. Тобто вітчизняні підприємства фактично контролюють ринок причепів, домінують в автобусному сегменті та мають вагомі позиції у спеціалізованій комерційній техніці. Масовий сегмент легкових авто та мотоциклів залишається імпортним.

Аналітики зазначають: найпопулярніший продукт українського автопрому не має власного двигуна. Галузь працює за модульною моделлю — серійні авто, тягачі, двигуни та трансмісії переважно імпортуються. Сильні сторони локальних виробників — там, де потрібні рама, кузов, платформа, гідравліка, електрообладнання та адаптація техніки під конкретні завдання.

Для покупця це означає: купуючи «український» автомобіль чи комерційну техніку, варто розуміти, що саме вироблено в Україні. Якщо причепи та автобуси — це переважно локальний продукт, то легкові авто — лише складання імпортних комплектуючих. Вибір на користь вітчизняного виробника у сегменті спецтехніки може бути виправданий адаптацією під місцеві умови експлуатації, тоді як у масовому сегменті різниця з імпортом мінімальна.